Соціально-економічний розвиток суспільства потребує постійного ускладнення процедур управління. За ринкових умов прогнозування стає одним з вирішальних наукових чинників формування стратегії і тактики суспільного розвитку. Соціально-економічні прогнози необхідні для визначення цілей розвитку суспільства, забезпечення їх досягнення, сприяють зростанню економічних ресурсів для здійснення найімовірніших та економічно ефективних варіантів довготермінових, середньотермінових і поточних програм, обґрунтування основних напрямків соціально-економічної політики, уможливлюють передбачення наслідків прийняття рішень. Цим і обумовлена актуальність науки «Прогнозування соціально-економічних процесів».

          Мета навчальної дисципліни: формування системи  теоретичних знань та практичних навичок з питань моделювання та прогнозування економічного й соціального розвитку країни.

         Завдання дисципліни: формулювання ролі соціально-економічного прогнозування, розкриття  принципів і визначення функцій прогнозування; вивчення основних методів соціально-економічного прогнозування; розгляд сучасних моделей прогнозування економічної динаміки; висвітлення особливостей практичних аспектів соціально-економічного прогнозування. 

Предмет навчальної дисципліни – методи і моделі аналізу тенденцій та причинно-наслідкових зв’язків в економіці, дослідження закономірностей і способів розробки соціально-економічних прогнозів.

Курс має теоретичне, методологічне та конкретне прикладне значення. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

         знати: роль економічних прогнозів в управлінні економічними системами; концептуальні засади, принципи та підходи щодо побудови прогнозів; типологію прогнозів та класифікацію методів  і моделей прогнозування економічної динаміки;  експертні методи прогнозування; методи прогнозування часових рядів; економетричні методи прогнозування; критерії оцінки точності прогнозів;  особливості моделей прогнозування соціального-економічного розвитку;

        вміти виділяти й аналізувати процеси соціально-економічного прогнозування; здійснювати вибір методів і моделей для прогнозування конкретних економічних процесів; здійснювати екстраполяцію одновимірних процесів; використовувати різні моделі згладжування часових рядів; використовувати авторегресійні моделі; визначати ступінь погодженості думок експертів; застосовувати різні моделі прогнозування для аналізу соціально-економічних процесів; використовувати інформаційні комп’ютерні технології; оцінювати точність й ймовірність побудованих прогнозів,  тлумачити одержані результати прогнозу.